- позбавлений дієздатності
- interdicted
Українсько-англійський юридичний словник.
позбавлений дієздатності
Look at other dictionaries:
глухонімий — а/, е/. Позбавлений слуху і здатності говорити. || у знач. ім. глухоніми/й, о/го, ч.; глухоніма/, о/ї, ж. Людина, позбавлена слуху і здатності говорити … Український тлумачний словник
неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… … Український тлумачний словник
сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… … Український тлумачний словник
сьліпий — па, пе, Пт. Сліпий; позбавлений зору, здатності бачити … Словник лемківскої говірки
німий — а/, е/. 1) Який не говорить, позбавлений здатності говорити. || у знач. ім. німи/й, мо/го, ч.; німа/, мо/ї, ж. Людина, позбавлена здатності говорити. || Який виражається без участі мови. •• Німа/ а/збука умовні знаки пальцями, за допомогою яких… … Український тлумачний словник
безживний — а, е. Позбавлений життя; мертвий; прот. живий. || Який не має ознак життєздатності. || Позбавлений жвавості. || перен. Маловиразний, блідий. Безживний образ … Український тлумачний словник
негнучкий — а/, е/. 1) Який не має гнучкості, не може легко гнутися, не ламаючись. || Позбавлений здатності легко згинатися. 2) перен. Який не може швидко пристосуватися до різних обставин … Український тлумачний словник
негорючий — а, е. Позбавлений здатності горіти. •• Негорю/чі речови/ни речовини та матеріали, що нездатні до горіння в повітрі … Український тлумачний словник
недієздатний — а, е. 1) Нездатний до діяльності. 2) юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них … Український тлумачний словник
незрячий — а, е. 1) Позбавлений здатності бачити; сліпий. || Який свідчить про те, що хтось не бачить. || у знач. ім. незря/чий, чого. ч.; незря/ча, чої, ж. Сліпа людина. 2) перен. Який не розуміє, не помічає того, що відбувається … Український тлумачний словник
засьліплений — на, не, Пт. Вражений яскравим світлом; вражений незвичайною красою; позбавлений здатності логічно думати … Словник лемківскої говірки
